р53 1.Хронічні форми БДЛ (перехід у хронічне легеневе нагноєння при БДЛ відмічається у 7-19% випадків): Бронхоектази – результат грубих деструктивних змін стінок бронха у перибронхіальних тканин з наступною деформацією і розвитком ателектазів. Клініка: характерна для хронічного бронхолегеневого процесу з періодами загострення та ремісії. При загостренні – інтоксикаційний синдром, кашель з гнійним харкотинням, ососбливо вранці, іноді – кровохаркання. Діагностика: бронхоскопія, бронхографія (наявність мішковидного чи веретеноподібного розширення бронхів). Лікування: хірургічне – резекція ураженого сегменту чи долі (залежить від розповсюдженості процесу). Вторинні кісти легень – результат неадекватної терапії БДЛ. Клініка хронічного бронхолегеневого нагноєння. Діагностика рентгенологічна: візуалізуються округлі контури з горизонтальним рівнем рідини чи без нього. Лікування – хірургічне. Хронічна емпієма плеври виникає внаслідок неповного розправлення легені при піо- чи піопневмотораксі при наявності бронхоплевральної нориці. Стінки плеври потовщуються за рахунок розвитку сполучної тканини, після чого плевральна порожнина перетворюється у запровнений гноєм мішок з щільними стінкаи. Лікування – плевректомія. 2. Нейробластома – злоякісна пухлина, що зустрічається переважно в дитячому віці; складає 6-8% усіх злоякісних пухлин у дітей. Локалізація будь-яка, проте частіше розміщуються заочеревинно та в задньому середостінні Усі ці пухлини є гормонально-активними, виділяють катехоламіни та їх метаболіти (дофамін, ДОФА, ванілінминдальна та гомованілінова кислоти). Діагностика: - оглядова рентгенографія ОГК (пряма та бокова); - рентгенографія кісток скелета; - екскреторна урографія (зміщення нирок та сечоводів латерально при парааортальних пухлинах); - дослідження кісткового мозку; - визначення катехоламінів у сечі; - УЗД черева та заочеревинного простору; - радіосцинтиграфія печінки, мієлографія, ангіорафія за показаннями; - біопсія збільшених л/вузлів. Стадії нейробластоми: І – локалізція пухлини в межах первинного вогнища; ІІ – пухлина розповсюджується за межі первинного вогнища, проте не переходить серединну лінію; можливе ураження л/вузли на стороні ураження; ІІІ – розповсюдження пухлини через серединну лінію; білатеральне розповсюдження пухлин; ураження л/вузлів з обох боків хребта; IV – віддалене метастазування; IVs – об’єднує хворих І і ІІ ст.з метастазами в один з органів (печінка, шкіра, кістковий мозок), за винятком метастазів у кістки. Цю стадію називають «первинно дисемінованою». Лікування комплексне. У IV стадії хірургічне лікування як правило не показане. Контроль за лікуванням здійснюється шляхом визначення екскреції катехоламінів та їх метаболітів. На сьогодні 2-річне виживання з нейробластомами складає близько 35-40%. 52 1. Гостра емфізема середостіння є рідким ускладеннням і виникає при гнійному розплавленні бронхіол чи бронхів стафілококовиим некротоксином. При цьому повітря по параброхіальних просторах проникає у середостіння, здавлюючи його структури. Клініка: гостре прогресуюче протікання; поява симетричної підшкірної емфіземи шиї, обличчя, плечової ділянки; осиплість голосу, ціаноз шкіри та слизових оболонок; синдром верхньої порожнистої вени; порушення гемодинаміки внаслідок екстракардіальної тампонади серця. Рентгенологічно – пневмомедіастінум. Лікування – екстрена супраюгулярна медістинотомія під м/а (наркоз протипоказаний через небезпеку підвищення внутрішньобронхіального тиску) розмірами 3-4 см з тупим “тунелюванням” загрудинної клітковини та дренуванням гумовою трубкою. Медіастиніт – надзвичайно рідке ускладення як наслідок переходу гнійного запалення на середостіння 2. Нейробластома – злоякісна пухлина, що зустрічається переважно в дитячому віці; складає 6-8% усіх злоякісних пухлин у дітей. Локалізація будь-яка, проте частіше розміщуються заочеревинно та в задньому середостінні. Види: - симпатогоніома – складається із клітин, що нагадують симпатогонії; найчастіша локалізація – наднирники; швидк...